• Перша спеціальнысть в Україні

    "Інтернет речей"

    освітня програма розроблена з провідними ІТ компаціями

  • Національний університет «Львівська політехніка»
    Кафедра: Комп'ютеризовані Системи Автоматики

  • Посвята в студенти на Львів ІТ Арені

    Перший набір студентів з 2016 року

  • Гарвард і Стенфорд у Політехніці:

    кафедра КСА бере участь у пілотному проекті зі змішаного навчання

НОВИНИ

Асистент кафедри КСА Львівської політехніки Зеновій Верес: IoT – програма, цікава студентам і роботодавцям


Недавно на Lviv IT Arena провели інавгурацію бакалаврської ІТ-програми «Інтернет речей» (Internet of Things, далі ІоТ). Програма, перший набір якої відбувся цього семестру у Львівській політехніці, – привернула чимало уваги, адже є пілотною в Україні, пов’язана з актуальним ІТ-напрямом і відповідає запитам сучасного ринку. Як стартували, розповідає ініціатор програми Зеновій Верес, асистент кафедри комп’ютеризованих систем автоматики Політехніки, Solution Architect компанії SoftServe.


Про ідею та створення програми. Я працюю в ІТ-сфері вже понад 10 років, а з осені 2015-го – викладаю на кафедрі КСА, на якій навчався спочатку як студент, а згодом в аспірантурі. Ідея зробити програму, що буде цікава студентам і роботодавцям, з’явилась приблизно рік тому. Задум підтримав завідувач кафедри професор Адріан Наконечний, згодом керівник Lviv IT Cluster Степан Веселовський. Головною особливістю програми є залучення до її розроблення провідних ІТ-фахівців: віце-президентів, керівників підрозділів, архітекторів розробки ПЗ тощо. Ці люди працюють із замовниками і добре знають вимоги і тренди світового ринку. Наша робоча група почала працювати у лютому 2016-го, і вже в кінці березня була готова перша версія програми. Далі – приведення документів у відповідність до вимог МОН. Новий ЗУ «Про вищу освіту» надав право університетам самостійно формувати освітні програми, без необхідності довгого і клопіткого затвердження, – цим вдалося скористатися на всі 100%.


Про перший набір. Найкраще ситуацію характеризує статистика. Так, на програму – а це спеціалізація «Системна інженерія (інтернет речей)» – подало заяви 734 абітурієнти. Загалом маємо 56 студентів. 18 осіб навчаються за кошти держбюджету, 3 – отримали стипендії від Lviv IT Cluster і компанії Cypress Semiconductors. Тобто конкурс: 41 охочий на 1 бюджетне місце. Недавно на Lviv IT Arena-2016 відбулась інавгурація програми, і перед нашими студентами виступили керівники ІТ-компаній Карл-Генрик Нільсон (tretton-37) і Борис Працюк (керівник R&D відділу Ciklum), а також розробники програми ІоТ.



Про орієнтацію на світовий досвід. Насамперед – про проект змішаного навчання, який реалізовуємо спільно з платформою Prometheus. Хочу подякувати всім, хто долучився до створення і перекладу українською мовою курсу CS50. Студенти отримали позитивний досвід самостійної роботи: більшість відеолекцій вони переглядали вдома. Студенти вчаться аналізувати матеріал, готувати запитання і обговорювати важкі моменти на лекціях. Матеріал курсу достатньо складний, але вони справилися. На основі відгуків студентів (не тільки наших, а й із КПІ) представники Prometheus почали працювати над додатковим матеріалом, який допоможе краще зрозуміти найважчі моменти з курсу. Загалом студенти позитивно сприйняли нововведення.


Про зв’язок із практикою. Ми використовуємо такий підхід, як проектно орієнтоване навчання. Студенти вчаться працювати над ІТ-проектами, а це порівняно з лабораторними чи курсовими роботами вимагає від них набагато більше часу і зусиль. Проекти з ІТ-індустрії виконуються командно. Як зацікавити студентів працювати над проектами в команді? Примус дає короткотерміновий ефект, а викладач при цьому стає «наглядачем». Найкращий результат отримаємо, якщо першим реалізованим проектом буде власна ідея. Студенти поділилися на команди, кожна з яких мала запропонувати свою ідею для проекту (одні сфокусувалися на ідеях, які спростять життя студентів, цільовою аудиторією других є мешканці Львова), на практичних заняттях кожна команда створила т.зв. «беклоги» своїх продуктів – опис функціональних можливостей з точки зору користувачів. Далі команди обрали частину функціоналу або ж MVP (англ. Minimum viable product) – продукт із мінімальним функціоналом, який можна дати користувачам для застосування. Для успішної реалізації проекту кожній команді потрібен куратор, який допоможе в реалізації та налагодить коректний процес роботи. Оскільки ціль програми – навчити працювати над проектами так, як це роблять в ІТ-компаніях, то такими кураторами (або ж менторами) повинні бути ІТ-фахівці-практики (їх залученням займається Lviv IT Cluster).


Про «м’які» навички. Проекти, особливо в ІТ, зазвичай – командна робота. Як працювати в команді, що робити, коли назріває конфлікт, як знайти консенсус, як переконати команду у своїй правоті – ці навики є незамінні в повсякденній роботі. Їх важко навчити – можна хіба розвивати. У програмі ІоТ предмет «Командна робота і презентаційні навики» навмисно передбачений на 1 курсі: чим раніше засіяти ці зерна в студентські голови, тим кращі результати будуть на виході.


Як команда може досягти поставлених цілей? А якщо команд декілька? Що таке ризики, і як ризик може приносити користь? Це дещо із менеджменту в ІТ-галузі.


Про перспективи випускників. Вони матимуть знання і навики, необхідні для розробки власного продукту чи розумних пристроїв. Звісно, що частина обере шлях програміста – розроблятиме ПЗ. Інші напрямки, відкриті відразу після завершення навчання, – тестування ПЗ, devOps або, як іноді кажуть (хоч і неправильно), «системне адміністрування» (ця робота – на стику розробки ПЗ і системного адміністрування). Не хочу вводити студентів в оману, обіцяючи їм роботу РМ, технічного керівника, бізнес-аналітика чи архітектора з розробки ПЗ. Очевидно, що така перспектива в них буде згодом, адже ці посади вимагають значного (5 – 7 років) досвіду в індустрії.


Про ІТ-освіту в Україні. ІТ-індустрія надзвичайно динамічна: те, що вважалося найкращою реалізацією вчора, сьогодні варто поміняти, а завтра воно вже буде застаріле. Раніше набір технологій змінювався раз на 10 – 20 років, тепер же – практично щороку з’являється щось нове. Передовсім ІТ очікує від студентів знання актуальних технологій і методології. Також умінь самостійно вчитися, шукати інформацію, брати на себе відповідальність, підстраховувати учасників команди і приймати найкраще рішення в кожній ситуації. Наголошу – власне, найкраще, а не правильне рішення. На жаль, освіта в Україні (починаючи зі школи) фокусується на правильності/ неправильності розв’язку. Тим часом на проектах практично немає можливості оцінити «правильність/неправильність»: рішення слід приймати швидко, враховуючи наявність лише обмеженої інформації. Розвиток таких навиків є нині найбільшим викликом для університетів. Виші мають активно співпрацювати з роботодавцями, залучаючи їх до створення освітніх програм і викладання – аби досягти максимального результату для всіх сторін. Так, як це й робить Львівська політехніка спільно з Lviv IT Cluster.


Гарвард і Стенфорд у Політехніці: кафедра КСА бере участь у пілотному проекті зі змішаного навчання

Від Політехніки участь у пілотному проекті зі змішаного навчання бере зокрема кафедра комп’ютеризованих систем автоматики (ІКТА). Викладачі Уляна Дзелендзяк, Зеновій Верес спільно зі своїми студентами випробовують новий формат від початку навчального року. Це стало можливим завдяки співпраці з платформою Prometheus, Львівським ІТ-кластером і компанією SoftServe.


Доступ до відеолекцій вільний, вони перекладені українською. Так, першокурсники, які навчаються за програмою «Інтернет речей» (що стартувала цьогоріч і є першою в Україні), опановують різні алгоритмічні мови у товаристві професора Гарвардського університету Девіда Малана – слухають його знаменитий курс з основ програмування. На одне заняття політехніків припадає одна відеолекція, хоча студенти частково слухають її й удома, а потім обговорюють з викладачем, мають виконати відповідні завдання. Наш викладач фактично стає для них ментором, каже доцент кафедри КСА Уляна Дзелендзяк:


– У студентів виникають запитання, і моя роль – відповісти на них, проконсультувати, пояснити незрозумілі моменти, вказати на неточності (скажімо, в одній із відеолекцій помітила некоректну відповідь викладача). Недоліком є те, що увага студентів під час перегляду відео розсіюється, і впродовж заняття їх доводиться кілька разів мобілізувати. Цікаво, що у відеолекціях показано конкретні приклади застосування програмування. До кожної з них є цикл практичних завдань, і я на лабораторній пояснюю студентам, як їх робити, а також маю проконтролювати, чи вони їх виконали. Тож, до лабораторних, передбачених нашим курсом, додаються ще й завдання за відеокурсом, які студенти виконують в інтернеті, використовуючи хмарні технології, сервіси Google. Це для них додаткове навантаження, але, бачу, воно мотивує їх працювати самостійно. Мені ж такий формат дозволяє виокремити серед них сильніших, середнячків і тих, хто слабший, а відтак виробити індивідуальний підхід до кожного. Ми перший рік пробуємо працювати за змішаною системою, і, звичайно, потрібно адаптуватись, але загалом студентам подобається, і для мене, викладача, новація пішла легко, імпонує мені. Звичайно, треба додатково готуватись (подивитись лекції, проаналізувати їх і т. ін.), але деякі моменти, навпаки, спростились. Також ніхто не забороняє викладачеві розробити і завантажити на Prometheus свій відеокурс, як уже зробили колеги з КПІ.


Анастасія Візничак, студентка першого курсу ІКТА, яка вивчає інтернет речей, каже, що «дуже задоволена і програмою, і тим, як викладають». За її словами, така система навчання допомагає саморозвиватись і збільшує шанси отримати в майбутньому добру роботу.


Контакти

Номер(и) телефону:


+38(032) 258-24-64


+38(032) 258-21-97


E-mail: ksa@lp.edu.ua


Керівництво:


Завідувач кафедри:


д.т.н., проф.Наконечний Адріан Йосипович


Заступник завідувача кафедри:


к.т.н., доц. Вітер Олександр Сергійович


Розташування:


вул. Ст. Бандери 28а, 79013, Львів; 5-й корпус, кімната 601


^ Наверх